Висвітлено проблеми педагогічного спілкування, педагогічної корекції конфліктних ситуацій, конфліктології тощо. Значну увагу приділено педагогічному спілкуванню, зокрема, міжособистісним відносинам у професійному спілкуванні. Детально проаналізовано техніку управління конфліктом, а також психолого-педагогічні особливості застосування інтеракційних методик.

Розглянуто актуальні психологічні проблеми конфліктів, їх функції, види, роль у розвитку особистості. Розкрито психологічні аспекти їх аналізу, діагностики, прогнозування та профілактики. Проаналізовано особливості виникнення та подолання міжособистісних, сімейних, педагогічних, політичних, етнічних конфліктів. Описано технології конструктивного спілкування та раціональної поведінки у конфліктах, форми та стратегії їх завершення та вирішення. Висвітлено психологічні наслідки конфліктів для особистості, групи, суспільства.

Рассмотрены актуальные психологические проблемы конфликтов, их функции, виды, роль в развитии личности. Раскрыты психологические аспекты их анализа, диагностики, прогнозирования и профилактики. Проанализированы особенности возникновения и преодоления межличностных, семейных, педагогических, политических, этнических конфликтов. Описаны технологии конструктивного общения и рационального поведения в конфликтах, формы и стратегии их завершения и решения. Освещены психологические последствия конфликтов для личности, группы, общества.

Розглянуто питання про психічне здоров'я людини (ПЗЛ). Охарактеризовано принципи покращання ПЗЛ, розкрито основні аспекти взаємовпливу позитивних (негативних) емоційних станів. Запропоновано способи технологічного захисту, професійного довголіття людини. Описано психологічні механізми забезпечення ПЗЛ. Увагу приділено психодіагностиці стану здоров'я особистості, професійній діяльності психолога у сфері ПЗЛ. Наведено методики діагностики рівня шкільної тривожності Філіпса, визначення ризику здатності до суїцидальності.

Рассмотрены вопросы о психическом здоровье человека (ПЗЧ). Охарактеризованы принципы улучшения ПЗЧ, раскрыты основные аспекты взаимовлияния позитивных (негативных) эмоциональных состояний. Предложены способы технологической защиты, профессионального долголетия человека. Описаны психологические механизмы обеспечения ПЗЧ. Внимание уделено психодиагностике состояния здоровья личности, профессиональной деятельности психолога в сфере ПЗЧ. Приведены методики диагностики уровня школьной тревожности Филлипса, определения риска способности к суицидальности.

Розглянуто соціальний феномен "команди" як колективного суб'єкта спільної діяльності. Проаналізовано причини його актуальності в сучасному соціальному просторі, місце команди серед різних малих груп, а також етапи її створення та розвитку.

Надано стислу характеристику нинішніх підходів до розуміння сутності і природи ідентичності, осмислення яких є необхідним для подальшого розгляду професійної ідентичності в контексті маргінальної поведінки суб'єкта діяльності.

Розкрито соціально-психологічну сутність економічної соціалізації особистості, особливості її структури й її механізми. Висвітлено соціально-психологічні чинники, що сприяють оптимізації даного процесу у молоді.

Раскрыта социально-психологическая сущность экономической социализации личности, особенности ее структуры и ее механизмы. Освещены социально-психологические факторы, способствующие оптимизации данного процесса у молодежи.

Розкрито теоретико-методологічні основи психології здоров'я, психологічні основи здорової особистості, фактори, що сприяють підвищенню рівня психічного здоров'я (ПЗ) людини. Висвітлено теорії процесів самовдосконалення особистості, наведено характеристики ПЗ самоактуалізованих і нестандартних особистостей. Проаналізовано взаємовплив позитивних і негативних емоційних станів на здоров'я людини. Описано психологічні механізми забезпечення здоров'я, розкрито роль самоконтролю й компенсації в психічних процесах людини. Розглянуто психологічні захисні механізми особистості, запропоновані З. Фрейдом, вплив стресу на людину, а також особливості її поведінкових реакцій. Увагу приділено питанням психології впевненості, поняттям про віру й довіру, видам довірливих взаємин людини, а також особливостям психології дорослих людей.

Наведено понад 1 500 психологічних термінів українською та російською мовами.

Розкрито найбільш важливі у віктимологічному плані особистісні характеристики та поведінкові реакції неповнолітніх, які детермінують їх підвищену віктимність. Осмислено феноменологію насильства по відношенню до неповнолітніх (фізичне, емоційне, психологічне, сексуальне). Окреслено віктимологічні аспекти загальної профілактики статевих злочинів в сім'ях, які вчиняються по відношенню до неповнолітніх потерпілих.

Висвітлено коротку історію та методологічні положення психології праці, розглянуто її зміст і місце у психологічній науці. Подано основи професіознавства, взаємодії суб'єктів трудової діяльності, їх психічні стани, надійність і безпека праці. Проаналізовано етапи формування профпридатності та професіогенез. Викладено психологічну характеристику праці за особливих умов.

Розглянуто образ спортивного психолога, професійною спеціалізацією якого є практична психологія. Зазначено, що професійним простором психолога є спортивна діяльність, а специфіка його роботи полягає в її спрямованості на вивчення психологічних феноменів у реальних життєвих ситуаціях. Розкрито сучасні погляди на процес професійного розвитку особистості майбутнього спортивного психолога. Висвітлено специфіку змісту трьох структурних блоків та завдань трьох етапів професійної підготовки спортивних психологів. Проаналізовано внутрішні конфлікти (неузгодженості, "я"-ідентифікації, "десемантизації", імітаційно-поведінковий), що сприяють (за умови їх подолання) професійному становленню.

Розглянуто питання психології конфліктної взаємодії у спортивній команді. Викладено модельні характеристики техніко-тактичних дій боксерів різної манери ведення бою. Проведено аналіз особливостей фізичної підготовки юних спортсменів на базових етапах спортивного вдосконалення. Розкрито деякі особливості організації навчально-тренувального процесу у жіночій боротьбі. Подано сучасні методи та засоби фізичної реабілітації за нестабільності попереково-крижового відділу хребта. Визначено роль спортивного клубу в процесі збереження та зміцнення здоров'я викладачів і співробітників. Викладено педагогічні аспекти формування готовності до професійної діяльності майбутніх тренерів-викладачів у процесі фахової підготовки. Досліджено основні проблеми формування здорового способу життя дітей та молоді в Україні. Розкрито особливості й основні результати застосування комп'ютерного лабораторного практикуму з дисциплін біологічного циклу. Висвітлено особливості проведення занять зі студентами спортивної спеціалізації з футболу за умов низької температури. Проведено аналіз професійно-важливих фізичних якостей майбутніх фахівців з маркетингу засобами фізичного виховання.

Мета роботи - концептуалізація та операціоналізація поняття "психологічний потенціал" суб'єкта науково-педагогічної діяльності. Розкрито об'єктивні та суб'єктивні ресурси реалізації психологічного потенціалу суб'єкта науково-педагогічної діяльності. Як об'єктивний ресурс розглянуто наукову школу. Як суб'єктивний - психологічні особливості, можливості та здібності суб'єкта, які обумовлюють успішність науково-педагогічної діяльності. Використано комплекс теоретичних методів: аналіз, синтез, порівняння, систематизація та узагальнення даних сучасної наукової літератури з проблеми. Показано, що психологічний потенціал - це не тільки те, що дано людині від природи, а й те, що постійно індивідуально поновлюється. Відновлювана частина психологічного потенціалу залежить, головним чином, від активності самого суб'єкта науково-педагогічної діяльності. Наголошується, що структура психологічного потенціалу об'єднує ті психічні утворення, які здатні організовувати і координувати різні форми взаємодії суб'єкта діяльності з реальністю. Виділено наступні структурні компоненти психологічного потенціалу: самооцінка особистості, особистісна референтність, рівень конфліктності, досвід соціального спілкування, моральна нормативність. Визначальними при цьому є психологічні особливості, можливості та здібності суб'єкта, які обумовлюють успішність науково-педагогічної діяльності. Об'єктивні та суб'єктивні ресурси різного рівня, які забезпечують реалізацію психологічного потенціалу, істотно впливають на те, які цілі і як ставить перед собою суб'єкт науково-педагогічної діяльності, а також визначають особливості досягнення цих цілей. Науково-дослідні компетенції забезпечують процесуальний рівень професійної та особистісної активності суб'єкта педагогічної діяльності.